placeid.com.ua

Основними трендами цього літа стали - неймовірна спека, футбол, бавовняні сукні, «Сутінки. Затемнення» з кіноідолом Робертом Паттінсоном і… написання кодексів. І не якихось там бюджетних (хоча такі теж маються), а з категорії «Як себе поводити і чого не можна робити». читати повністю »

Порятунок потопаючого - справа рук самого потопаючого. Або тих, кому він небайдужий. У цьому випадку таких небайдужих набагато більше, ніж зазвичай, і об’єкт їхнього порятунку теж незвичайний - львівська скульптура Меркурія на будинку на перехресті вулиці Січових Стрільців та проїзду Крива Липа. Античний бог торгівлі опікується підприємницькою діяльністю, діловою спритністю та успішною комунікацією. читати повністю »

Німецький постмодерніст Ян Ворман у співробітництві з галереєю Jarmuschek+Partner за підтримки Хенка Холсхаймера/ Henk Holsheimer (LEGO Graffity Styles Convention) вже декілька років поспіль займається креативним архітектурним проектом Dispatchwork (Робота на замовлення).

Ідея проекту: реставрувати вулиці міста, заповнюючи щілини в будинках, провалини на дорогах та просто пустоти, спричинені часом, детальками всіма улюбленого конструктора LEGO.

Зі своєю креативною місією Ян вже побував у багатьох містах світу – Бокіньяно (Італія), Тель Авів (Ізраїль), Берлін (Німеччина), Амстердам(Нідерланди), Белград (Сербія), Арнсберг (Німеччина), Санкт-Петербург (Росія), Цюрих (Швейцарія), Кьюіто (Еквадор), і останнім містом в цьому переліку став Нью-Йорк (США).

читати повністю »

Усі небайдужі до теми урбаністики та естетики громадського простору, приходьте цього тижня 18-19 березня на міжнародний семінар «Перспективи розвитку предметно-просторового середовища сучасного міста» у Будинок Спілки Архітекторів України (вул. Грінченка, 7). Організатори -  Британська Рада в Україні та Київська організація Національної спілки архітекторів України. Вхід вільний. Розклад на сторінці проекту Creative Cities Британської Ради в Україні. Експерти:

Беатріс Рамо, директор STAR strategies and architecture (Іспанія), - «Проектування громадських місць в STAR strategies and architecture»;
Богдан Черкес, директор інституту архітектури та дизайну Львівського Політехнічного Університету, - «Вплив ідентичностей на формування архітектури громадських просторів міста»;
Марк Глаудеманс, професор з урбаністики, Університет прикладних наук Fontys (Нідерланди), -   «Європейські міста: безперервна трансформація»;
Ден Джессен, радник з урбаністичного дизайну при Адміністрації Великого Лондону, лектор в London Metropoliten University, - «Урбанізм Східного Лондона»;
Юрій Серьогін, заслужений архітектор України, керівник архітектурного бюро, - «Авторська концепція Троїцької площі в баченні генерального проектувальника».

Сьогодні світ святкує Ніч Роберта Бернса - з віскі та хаггіс (шотландською домашньою ковбасою з потрухами). Сила традиції вже більше 200 років збирає цього вечора за столом шотландців, а сила бренду Scotland залучає до свята всіх, хто ніколи навіть не читав шотландського барда. Як кажуть про себе самі шотландці, навіщо пропускати нагоду для гарної вечірки? А маркетологи Шотландії не пропускають нагоди черговий раз нагадати про себе світові. читати повністю »

Команда PlaceID стала партнером Британської ради в Україні у реалізації проекту Креативні міста (Creative Cities), а саме – молодіжного архітектурного конкурсу на найкращу концепцію облаштування та святкового оформлення Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» в Києві. Під гаслом «Прийди на фінал Євро-2012 на площу, облаштовану за твоїм проектом!» організатори конкурсу - Британська Рада в Україні та Київська організація Національної Спілки архітекторів України – запрошують молодь долучитися до міського планування. читати повністю »

Сьогодні Німеччина святкує 20-ті роковини падіння Берлінського муру. Вражає не стільки масштаб, скільки бездоганний стиль та фаховий рівень проекту. Сучасно, розумно, цікаво, різноманітно та дуже user-friendly. Явно щось більше за концерт на Майдані…

Берлінський мур, а точніше, його відсутність, – одне з найбільш символічних місць у світі. Це той випадок, коли landmark скоріше означає історичну віху, ніж історичну пам’ятку-споруду, адже споруди як такої майже нема. Культурний та туристичний experience Берлінського муру як раз і полягає в тому, щоб спостерігати та переживати те, чого зараз нема у прямому та переносному сенсі. Нема муру – нема поділу Німеччини, нема радянського блоку, нема холодної війни. Цей прямий асоціативний ланцюжок дає грунт для безлічі культурницьких проектів, якими цей рік живе Німеччина. Кульмінація – сьогодні, 9 листопада 2009 р. Огляд заходів у форматі “кращої практики” - нижче.

читати повністю »

Про те, що Євробачення – “это такой спортивный геополитический конкурс с музыкальным уклоном“, наче, ніхто не сперечається. Конкурс має менше спільного з культурою та навіть поп-культурою, ніж зі своєрідною іміджевою картографією Європи. З розширенням кордонів Європи Євробачення стало скоріше ареною для самоствердження “нових” європейців, які значно більш вмотивовані щось довести світові, ніж “старі”. “Стара” Європа на потуги сусідів дивиться радше поблажливо, ніж зневажливо, якщо взагалі дивиться. Принаймні, саме з Євробачення вони можуть для себе вперше відкрити – не музику, звісно, - а країну, наприклад, побачити “живу” Албанію чи Молдову. Після 2000 р. жодна західноєвропейська країна у конкурсі не перемагала, окрім Фінляндії та Норвегії - з півночі та Греції - з півдня. Беззаперечні музикальні лідери Європи – Великобританія, Франція та Італія - інтерес втратили ще десь з кінця 1970-тих, а Італія з 1997р. черговий раз взагалі вийшла з конкурсу. 

читати повністю »

Питанням іміджу України у світі переймаються навіть наймолодші українці, щоправда - найрозумніші. Найкращі юні читачі з усіх куточків України, зібравшись у Львові на “Форум видавців - дітям”, спитали Романа Віктюка, який завітав на нагородження, чому в України однобічний імідж:

«Чому за кордоном знають Україну лише по Чорнобилю та, максимум, по Помаранчевій революції? Чому не знають, наприклад, по виставах чи книгах?»

Визначний режисер так розчулився від питання, що навіть зняв свої легендарні темні окуляри та витяг юного допитливого розумника на сцену. 

«Це тому, що дорослі завжди кажуть світові «ні», а діти – завжди тільки «так», - відповів пан Віктюк своїм улюбленим філософським пасажем. 

читати повністю »

Писемність, освіченість та начитаність колись вважалися іміджевими характеристиками громадян СРСР. Бідні, горді та з книжками: задрипана хрущовка, “пляшка кефіру, пів-батону”, шафи книг та підписних “иностранок” - такий поетичний портрет радянського інтелігента з ще не далекого минулого. Рівень писемності, кількість бібліотек та наклади книжок – за цими показниками ми були майже “впереди планеты всей”. Інше питання – купи агітпропівської макулатури, жорстка цензура, брак якісної сучасної іноземної літератури, явище самвидаву та ін..

У ті історичні часи, коли не було Петрівки та Амазону, читати було модно. Тепер читати немодно. Є ТБ-жвачка для дорослих, мультимедіа – для молоді та кіберігри - для дітей. Питання не стільки в носіях інформації – паперових чи електронних, а у її формі – вербальній чи аудіовізуальній. Тобто, текст змагається з динамічною картинкою і програє. Це окрема актуальна тема, але зараз не про це. Питання для нас – чи може Україна себе позиціонувати як читаюча й освічена нація? - Наразі навряд чи. Чи зможе колись? - Точно ні, якщо ситуація з нечитанням у нас не зміниться.

Не перший рік на проблемі наголошує Олександра Коваль, Президент “Форуму видаців”. Одразу 2 її грунтовних матеріали у “Дзеркалі тижня” та “Дні” за перший тиждень квітня сигналізують - проблема загострюється. І це точно напряму стосується іміджу та конкурентноздатності України на глобальному ринку. 

читати повністю »