placeid.com.ua

Основними трендами цього літа стали - неймовірна спека, футбол, бавовняні сукні, «Сутінки. Затемнення» з кіноідолом Робертом Паттінсоном і… написання кодексів. І не якихось там бюджетних (хоча такі теж маються), а з категорії «Як себе поводити і чого не можна робити». читати повністю »

Черга - певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-небудь чи чого-небудь за ким-небудь або чим-небудь. Для нас ця послідовність стала такою собі традицією, масовим спортом ще років 30 тому. Сьогодні проблема не така гостра, але є принаймні два місця, де про неї згадуєш: супермаркети і залізничні каси. Про черги у лікарнях чи до прийомних в комунальні служби не варто згадувати - це не лікується. читати повністю »

Залишаю Санкт-Петербург з відчуттям відвідин якісно організованої події, котра додає ваги, впливовості і сили Російській Федерації. З точки зору комунікації, усі знають, що на враження відвідувачів впливає усе: від моменту, як тебе зустрічають в аеропорту до останнього перетину паспортного контролю по дорозі назад. Але значення така подія має як для реальних учасників форуму, для тих - кому вони про це розкажуть, для світових медіа, від яких увесь світ дізнається про подію, і - дуже важливо - для людей, які його організовують: від оргкомітету до пересічного петербуржця чи росіянина, дотичного до події. читати повністю »

І знову Росія. Нещодавню статтю в The Economist однозначно не назвеш політкоректною чи нейтральною. На думку росіян це – обурлива, незаслужена, упереджена і проплачена пропаганда. З позиції України – неочікувано жорстка й смілива об’єктивна позиція. Тобто правда.

Поки цю статтю в самій Росії вже вивчають як продукт зловмисної пропагандистської машини Заходу, ми наводимо витяги не з патріотичних чи русофобських міркувань, а просто як цікавий приклад формування образу країни (у даному випадку – держави) через ЗМІ. І не менш показовий приклад боротьби стереотипів “за” і “проти” у коментарях до статті…

читати повністю »

Свіжа презентація від підрозділу Financial Times fDi Intelligence на конференції, яку проводила Московська мерія 29.06.2009 про інвестування в місто Москва. Цікава підбірка статистики - наприклад,  виявляється,  що серед міст Східної Європи за 2008 р. найбільше проектів з прямими іноземними інвестиціями було саме в Москві, а ось найбільше капіталовкладень та новостворених робочих місць від проектів з ПІІ (прямими іноземними інвестиціями) було в Бухаресті (до речі, з величезним відривом від інших міст). За кількістю робочих місць столиця Румунії навіть обійшла більше ніж на 20 тис. місць світового лідера серед інвестиційних напрямків - місто Дубаі (ОАЕ).

Презентація під катом

читати повністю »

Своїм баченням міжнародного іміджу України з placeid поділився Перший Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Володимир Станіславович Огризко.

ДОВІДКА

Володимир Станіславович Огризко - Перший Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Міністр Закордонних Справ України (18.12.2007-03.03.2009), Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО, Надзвичайний і Повноважний Посол, Кандидат історичних наук

читати повністю »

Про те, що Євробачення – “это такой спортивный геополитический конкурс с музыкальным уклоном“, наче, ніхто не сперечається. Конкурс має менше спільного з культурою та навіть поп-культурою, ніж зі своєрідною іміджевою картографією Європи. З розширенням кордонів Європи Євробачення стало скоріше ареною для самоствердження “нових” європейців, які значно більш вмотивовані щось довести світові, ніж “старі”. “Стара” Європа на потуги сусідів дивиться радше поблажливо, ніж зневажливо, якщо взагалі дивиться. Принаймні, саме з Євробачення вони можуть для себе вперше відкрити – не музику, звісно, - а країну, наприклад, побачити “живу” Албанію чи Молдову. Після 2000 р. жодна західноєвропейська країна у конкурсі не перемагала, окрім Фінляндії та Норвегії - з півночі та Греції - з півдня. Беззаперечні музикальні лідери Європи – Великобританія, Франція та Італія - інтерес втратили ще десь з кінця 1970-тих, а Італія з 1997р. черговий раз взагалі вийшла з конкурсу. 

читати повністю »

Писемність, освіченість та начитаність колись вважалися іміджевими характеристиками громадян СРСР. Бідні, горді та з книжками: задрипана хрущовка, “пляшка кефіру, пів-батону”, шафи книг та підписних “иностранок” - такий поетичний портрет радянського інтелігента з ще не далекого минулого. Рівень писемності, кількість бібліотек та наклади книжок – за цими показниками ми були майже “впереди планеты всей”. Інше питання – купи агітпропівської макулатури, жорстка цензура, брак якісної сучасної іноземної літератури, явище самвидаву та ін..

У ті історичні часи, коли не було Петрівки та Амазону, читати було модно. Тепер читати немодно. Є ТБ-жвачка для дорослих, мультимедіа – для молоді та кіберігри - для дітей. Питання не стільки в носіях інформації – паперових чи електронних, а у її формі – вербальній чи аудіовізуальній. Тобто, текст змагається з динамічною картинкою і програє. Це окрема актуальна тема, але зараз не про це. Питання для нас – чи може Україна себе позиціонувати як читаюча й освічена нація? - Наразі навряд чи. Чи зможе колись? - Точно ні, якщо ситуація з нечитанням у нас не зміниться.

Не перший рік на проблемі наголошує Олександра Коваль, Президент “Форуму видаців”. Одразу 2 її грунтовних матеріали у “Дзеркалі тижня” та “Дні” за перший тиждень квітня сигналізують - проблема загострюється. І це точно напряму стосується іміджу та конкурентноздатності України на глобальному ринку. 

читати повністю »

Тема останнього The Economist – багатії. Їх стає менше, а разом з ними тускніють і де-люкс території: міста, курорти, готелі. Уперше з 1920-х років почав скорочуватися розрив між багатими та бідними на планеті, а Монако і Лас-Вегас вже не так раді своєму іміджу розкоші та гедонізму. 

Економіка, яка трималася на витратах найзаможніших, - у зоні турбулентності, і з “Річістану” багато хто повертається додому:

“Це був світ, де заможні могли народжуватися у Франції, працювати в Лондоні, зберігати гроші в Швейцарії та мати штаб-квартиру на Кайманських островах. Здавалося, такі люди живуть в якійсь іншій країні, ніж решта людей. За висловом письменника Роберта Франка, це – країна “Richistan” (від англ. rich – багатий)”. 

читати повністю »

31 березня, напередодні Саміту G-20 Світовий Банк оприлюднив нові прогнози стану світової економіки на 2009-2010 рр. Найбільше погіршились прогнози щодо країн, що розвиваються, у Європі та Центральній Азії. Тут цього року очікується падіння ВВП на 2% замість прогнозованого росту 2,7%.
Витяги по регіонах та презентація Звіту Світового Банку під катом (англійською)

читати повністю »