placeid.com.ua

Як відомо з 1 травня 2005 року громадян ЄС було звільнено від оформлення віз для в’їзду в Україну на період до 90 днів або під час транзитного проїзду. Така зовнішня політика України була одним із проявів нової влади після помаранчевої революції, націленої на інтеграцію до ЄС, декларацією доброї волі українського уряду, який очевидно у такий спосіб сподівався на взаємність почуттів з боку країн Європейського союзу. І насправді, така політика, видається, лише підкреслила традиційну українську гостинність: ще американський письменник Стайнбек у своєму відомому щоденнику-нотатках із поїздки до Радянського Союзу про Україну - The Russian Journal - писав, що у цій країні гостям готують краще, ніж для самих себе, і віддають більше, ніж дозволили б собі самі. Це факт, історично підтверджений. Ми любимо гостей і завжди керуємось тим, щоб їм, у першу чергу, було добре. Але чи завжди це виправдано до тої міри альтруїзму, яку ми готові демонструвати?

Попри заклики української влади до ЄС щодо лібералізації візового режиму між Україною та ЄС і, принаймні або наразі, скасування плати для українців за шенгенські візи, Україна за останні чотири роки не добилась ні першого, ні другого.

Наразі, зважаючи на те, що ніякого прогресу у переговорах Україна-ЄС про безвізовий режим немає, виглядає, є декілька варіантів розвитку подій: 1) статус кво - подальші мрії-надії-сподівання на лібералізацію режиму віз між Україною та ЄС; 2) крок назад - можливість поновлення візового режиму для громадян Європейського Союзу, про що вже заявив заступник глави секретаріату президента і представник Президента України у ВР - Ігор Попов на радіо Свобода. 3) статус кво - збереження безвізового режиму для громадян ЄС, але введення плати за в’їзд до країни, як це робить, наприклад, Туреччина. Який з варіантів має найбільше переваг для України з точки зору репутації нашої держави? Цікаво почути Вашу точку зору.

З одного боку, для репутації країни важлива послідовність її дій - стабільність, передбачуваність, відповідність дій попередньо заявленим деклараціям є дуже сильними характеристиками і компонентами репутаційного капіталу. З іншого боку, політика керується одвічним “у Британії немає вічних друзів, у Британії є лише вічні інтереси”, що передбачає постійний пошук не одного, а усіх можливих інструментів для досягнення мети. Кажуть, що світова економічна криза пошиву сьогодення усіх робить більшими реалістами. Можливо, і в політиці прийшов час більшого політичного реалізму і раціоналізму? Раціоналізм у випадку візових режимів міг би означати статус-кво щодо самого режиму без віз для громадян ЄС, але введення плати за в’їзд. А відміна плати - лише при досягненні взаємності.Цікаво, що заяви українських посадовців щодо можливості поновлення візового режиму для громадян ЄС вже викликав реакцію. За повідомленням Української Правди від 3.04.2009 року, “Європа просить Україну добре подумати перед введенням віз”. Віце-президент Європарламенту, передає Обком з посиланням на Українські новини, Марек Сівець вважає, що поновлення Україною візового режиму для громадян Європейського Союзу було б недоцільним. “З мого погляду, це просто буде контрпродуктивно”, - сказав Сівець. Сівець підкреслив, що можливе введення Україною віз створить чимало проблем для європейців, оскільки вони люблять відвідувати Україну, а в результаті такого рішення кількість громадян ЄС, які відвідують в Україну, знизиться.

Ну що ж? Побачимо, чи залишиться Україна раєм для іноземних туристів. На думку Держслужби туризму України, сьогодні - це саме так. У минулому році у нас побувало 25 мільйонів туристів, а зараз ще й гривня падає, квитки дешевшають, роботи у всіх менше - тож відпочивай досхочу. Туроператори лише завдяки кризі передбачають зменшення напливу туристів у 2009 році на 20%. Залишається дізнатись, наскільки вплинуть на ці передбачення можливі дії української влади і реакції як європейських можновладців, так і пересічних громадян.