4Канів: перші кроки до туристичного маркетингу
Днями у Каневі пройшла конференція з розвитку туризму міста. Чи не уперше в Україні – не на грантові гроші донорів і не «для галочки» влади. Ініціатива місцевої громади, що ще цікавіше – місцевого туроператора, який відчуває, що перспектива – у об’єднанні зусиль. Показово для України, де малий туристичний бізнес з одного регіону поки переважно конкурує всередині, а не об’єднується для конкуренції з іншими регіонами за туриста та гроші. Туристичні кластери та об’єднання – чи не єдиний механізм туристичного маркетингу регіонів, де співпраця усіх провайдерів послуг, влади та громадськості дозволяє вирішити проблеми, непідсильні кожному поодинці.
Канів – «місто втрачених можливостей», на думку ініціатора конференції Олександра Юрчака. Місто за 120 км від Києва (ще й по хорошій трасі), куди щороку без жодного промо приїздить біля 100 тисяч туристів до Тарасової гори вшанувати Кобзаря як найпотужніший символ України. Беззаперечна туристична «фішка», про яку може тільки мріяти будь-яке українське місто чи містечко. На додачу – шикарні краєвиди Канівських гір – одного з 21 див України - та водні принади Дніпра. Виходить оптимальне поєднання для пізнавально-рекреаційних подорожей всією родиною: доступність/близькість від столиці - цікавинки – природа – активний відпочинок. Проте, бракує двох інших факторів – туристичної інфраструктури в місті (включно зі сферою послуг) та просування на ринку. Майже нема, де поїсти та зупинитись: елітний комплекс Княжа гора з київськими цінами та кілька генделиків – нормально для райцентру, але явно замало для потужного туристичного напряму.
Тож, місто транзитом пропускає через себе тисячі потенційних поповнювачів міського бюджету, яким тут нема де лишити гроші. Поодинокі підприємці, які все ж щось збудували, або агрооселі, які звільнили місця для постояльців, чекають на туриста, склавши руки. Зневіряються у бізнесі, бо турист не йде, і критикують владу. А турист не йде, бо елементарно не знає, куди: нема інформації, нема просування, нема взаємодії між різними гравцями ринку. Діагноз цілком характерний для багатьох схожих містечок – замкнене коло, яке може розірвати тільки чиясь потужна ініціатива – громадська, приватна чи владна.
Як показує досвід Канева, варто тільки почати – грамотно і системно, щоб одразу знайшлися однодумці і партнери. Щоб одразу виявилося, що навколо всі тільки і думали про те, як об’єднати зусилля і забути про внутрішні міжусобиці, що насправді є стільки точок перетину і можливостей співпраці. І ось результат – на другий день конференції підписано Меморандум про наміри громади в розвитку туризму Канівщини та прийнято проект основних положень Туристичної Асоціації регіону. Зрозумілий план дій та наступні кроки.
Секрет – у підході ініціатора. Компанія «Енеко-тур», щойно створений місцевий туроператор, прийшовши ззовні, свіжим оком побачила перспективи і проблеми. Вклала власні ресурси у налагодження діалогу громади, влади і бізнесу та запалила місцевих кращим досвідом: повезла до Кам’янця-Подільського, Карпат, Івано-Франківська та сусіднього Холодного Яру. Організувала конференцію, де місцеві гравці відчули, що світ рухається у іншому темпі: є конкуренція, є маркетинг та брендинг територій…
Процес пішов. Головне – ініціатива. Успіхів Каневу!
Нижче - презентація PlaceID на конференції

це все фигня і неправда.
я був у каневі в суботу.
з сотень тисяч людей, які їдуть на тарасову гору - одиниці їдуть туда з власної волі, а не студенти на екскурсії. такий собі виходить підневільний туризм. всі стараються якнацшвидше звалити. Через це в Каневі немає пристойних кафе, які працюють після 18-00, нема вказівників дороги на Київ, та й взагалі, люди живуть собі своїм провінційним спокійним життям.
нема смислу робити туристичний центр десь - всупереч існуючому укладу повсякденного життя.
Згідна, так в тому і справа, що туристи їдуть звідти, бо нема чого робити (кафе, активний відпочинок і т.д.). Якби було - то лишалися б. А місцеві - не проти б заробити (з робочими місцями ж не густо). Хоча є варіанти: замість туризму нарощувати далі харчопереробку (Наша Ряба, Шампіньйон і т.д.), будувати Канівську ГАЕС та дерибанити заповідник. Тоді еко-туризму там точно гаплик.
Три роки тому приїхала на запрошення місцевих активісток читати тренінг по зеленому туризму. Зібрали людей, половина розбіглася, коли взнали, що не безкоштовно. Прочитали, був навіть гість із Одещини. Насилу найшли йому ночівл. - у приватному будинку за 180 грн./ніч. З розваг у місцевих огороди і наркота. Місцева влада реагує (тоді реагувала) тільки на хабарі або обіцянки великих інвестицій від “великих дядь”. Розуміння, що можна щось зробити самому відсутнє як феномен. Ми своїми зусиллями створили еко ферму, де проводимо семінари із здорового харчування та оздоровчі тури. Без усяких інвестицій. Працює. Можете приїхати подивитись. 067 3988064, 044 3602567.
Дякую і вітання з успішною справою. А семінари для місцевих чи приїзжих?