placeid.com.ua

Нам пощастило або просто реальність перевищила наші очікування. Ми сподівались побачити і показати дітям ранню весну в Карпатах, а застали залишки зими, яка ще раз засніжила вершини Тростян, Варшаву, Політехнік у Славському і відтак несподівано продовжила лижний сезон. Славське, розташоване на відстані 130 км від Львова смт з кількістю населення 3300 осіб, щороку приймає близько 240 тисяч туристів за даними районної та селищної рад і понад мільйон - як пишуть деякі медіа :). Скільки б їх не було, в основному – це не надто прискіпливі фанати лижного спорту або лісових пригод з цілої України чи колишніх теренів неосяжного совка, хоча і для вибагливого подорожувальника у цьому містечку починають виникати курорти, такі як Вежа Ведмежа, або, дуже австрійсько-європейського типу, Альпійський Двір, з оглядовою терасою, з якої відкривається панорамний вид на усю долину Славського, з прокатом лижного спорядження і за – реально – 5 хвилин від підйомників. Дуже зручно!

Попри зростаючу потужність Буковеля, Славське вважається найбільш популярним гірськолижним курортом Українських Карпат: різноманітність рельєфу і рівня складності трас дозволяють добре відпочити як початківцям, так і “просунутим” лижникам. За данними селищної ради, до 30 готелів різного типу готові прийняти туристів. Однак, отримавши задоволення від лиж, сонця, вже теплого вітру і збираючись в дорогу до Києва, ми зрозуміли, що якби не сніг – наші враження від Славського були би сумними, на жаль. Лише місцеві мешканці, котрі просто мусять це робити, або відвідувачі, які потрапили сюди уперше, можуть винести 22 км, які відділяють Славське від траси Львів-Чоп.

Яма на ямі, як вже у класичному афоризмі – «разом зі снігом зійшов – УКОТРЕ – асфальт». Добравшись до містечка, розумієш, що попри заявлених 30 готелів, йому бракує облаштованих ресторанів та паркінгів, землекористування – неприємно вражає. Містечко не має спланованої пішохідної зони, звичних для такого типу курортів у Європі ярмарків мистецтв чи сувенірів… Ніхто із власників кожного окремо взятого готельчика, таке враження (може це ще - зимова сплячка), не вважає за потрібне бодай паралельно до своєї території прибрати дорогу (якщо не відремонтувати). Усі жаліються на зиму, місцеву владу і корупцію, завдяки якій лісо вирубка досягла нечуваних – і треба сказати – вже навіть неозброєному оку, таке враження, помітних розмірів. Ліси рідіють, сосни зникають – їх вночі чисельними лісовозами вивозять на схід і захід. Лісовози і новобудови залишають ями на дорозі, які потім знаходять і клянуть усі водії.

Славське – маленький приклад того, що відбувається в країні у великих масштабах. Короткозорість влади, яка не береться вирішувати системні проблеми, такі як корупція у лісовому господарстві, або системне залучення інвестицій у розвиток інфраструктури. Така ж короткозорість місцевого бізнесу – який не завжди може відрізнити коротку гривню від лояльної від року до року сотні чи тисячі, пропонуючи неадекватні ціни за часто неадекватний сервіс. В цілому – нездатність населення захистити свій довгостроковий інтерес, бо мешканцям Славська, коли виріжуть усі ліси, а дороги так і не зроблять, буде нічим заробляти на хліб і годувати сім’ї. Знаючи про стан цих доріг – ніхто своїх дітей влітку в Карпати не повезе, побоюючись повені, а зимою – не проїде, шкодуючи авто. Ніби елементарно, але не все так просто. Незважаючи на гранти від Великобританії - на розвиток туризму місцевій агенції розвитку, та приватний капітал, завдяки якому і підтримується статус Славського як курорту, без вирішення проблеми доріг, містечку буде все складніше конкурувати із сусідніми курортами Івано-Франківщини чи навіть попри візовий режим (але значно кращі дороги і вищий рівень сервісу) - Польщі, Австрії, Чорногорії.

Наразі, попри існування об’єднання Курорт Славське (і офіційного сайту Славського, який залишає бажати кращого), у тих європейських рейтингах, якими послуговуються міжнародні туристи, обираючи для себе гірськолижний курорт - Славського немає, хоча, вже є Буковель і Драгобрат. Питання промотування - яке є невіддільним від реальних об’єктів для просування (бо якщо доріг немає, то важко промотувати будь-що) - cтоїть дуже гостро, і сила промоції, про яку писали тут вже дуже давно, ще не набрала сили. Залишається сподіватись, що і влада, і бізнес таки об’єднають зусилля у боротьбі за інвестиції, а, відповідно, новий рівень добробуту містечка-курорту і новий рівень туризму у ньому. Наразі – Славське, з потужним природнім потенціалом і багатою історією, овіяною легендами давнини з часів древлянського князя Святослава та духу легендарного Олекси Довбуша, терпить кризу “середнього віку”. У пригоді, як з точки зору упорядкування, так і промоції може стати приклад курорту Закопане (класний сайт про нього також тут). І хочеться надіятись, що завдяки майбутньому Славському, Буковелю та новим українським проектам і курортам - на картах, таких як на цьому сайті - з’явиться Україна.