placeid.com.ua

Попри кризу саміт зібрав якісну групу спікерів та учасників і відбувся в хорошому гуморі, бо, мабуть, кожен із присутніх намагався знайти в теперішній ситуації якусь надію. Спікери жартували, при чому, рівень анекдотів з кожним днем ставав все більш жорстким. Якщо посол України в Лондоні іронізував про те, що Британія під час кризи (в день проведення саміту Королівський Банк Шотландії став на 95% національним банком) повертається в сторону Капіталу Маркса, член британського парламенту агітував «ніколи не пропускати хорошу кризу», а голова Європейського Банку реконструкції та розвитку почав свою доповідь з вже відомого жарту про те, що нарешті українські жінки можуть виходити заміж по любові. Лейтмотивом були можливості, які приносить криза разом із проблемами.

Підсумовуючи можна сказати, що криза минеться, а багатомільйонний український ринок споживачів, недорогих, доволі кваліфікованих і на загал освічених українських працівників залишиться, відтак інвесторам пропонувалось думати про цю перспективу. Представники компаній інвесторів - від багатостраждального Vanco до Landcom говорили про те, що попри перманентні проблеми з владою на центральному рівні – бізнес в Україні можна і треба розпочинати чи вже робити.

Трохи здивувало, що попри присутність на форумі особисто Посла України у Великобританії та керівника торгово-економічної місії, стенду «Україна – ринок можливостей» чи чогось схожого, на саміті не було. Очевидно, промотування інвестиційного потенціалу України було віддано на відкуп корпорацій та регіонів. Українські регіони у цьому році мали представляти Львівський губернатор Микола Кміть та радник Голови Донецької обласної ради Іван Карасьов. Микола Кміть окреслив ключові переваги львівського регіону для потенційних інвесторів і зупинився детальніше на декількох пріоритетних для регіону інвестиційних проектах.

Від деталей до цілісного, про загально державний підхід до поліпшення інвестиційного клімату в Україні говорив Владислав Каськів, член парламенту та радник Прем’єр-міністра України з питань іноземних інвестицій, котрий представив смутно знайомий багатьох учасникам конференції проект Державного агентства із залучення інвестицій, що викликало запитання в декотрих учасників форуму про перетин діяльності цього агентства чи центру єдиного інвестиційного вікна з діяльністю InvestUkraine.

Про те, як ці організації підтримуватимуть одна одну чи доповнюватимуть, ми, мабуть, скоро дізнаємось. Шкода, що успіх усіх таких зусиль дуже залежить від загальної репутації України як інвестиційно привабливого і стабільного ринку – репутації, яку конкретно підірвано на сьогодні боротьбою вертикалей влади в Україні. Про це знають і говорять усі, і шкода,що можновладці в Україні не розуміють,що попри їхню важливість вони як особистості все ж менше цікавлять Європу чи світ, цікавити може Україна – як ринок. А така зовнішньо проектована боротьба презентує цей ринок надто ризикованим, а відтак, незрозумілим для світу. А те що виходить за межі нашого розуміння – люди, як правило, інтерпретують по-своєму і відкидають. Для чого напрягатись з інвестиціями в незрозумілу і англійською внутрішньо “troubled” Україну, якщо поруч є набагато швидві, гнучкіші, і гостинніші до інвестора балтійські країни чи ще недавні учасники Варшавського договору, а сьогодні – члени Євросоюзу?

Хотілось би бачити на наступному саміті – главу агентства із залучення інвестицій, який говоритиме про реальні віхи і успіхи, яких досягнуто за рік. Чути єдині ключові повідомлення про переваги українського ринку, гостинного до інвестицій, від усіх гілок української влади, разом і одночасно! Слухати більше яскравих представників українських регіонів, котрі змагаються не лише між собою, а й з безліччю європейських регіонів за талановитіше і багатше населення, за інвестиції, за добробут. А від українських дипломатів – могти очікувати і отримувати дієву підтримку, особливо на таких складних, але мега-важливих ринках як Лондон чи Нью Йорк.

Побачимо вже скоро – менше ніж через рік!