placeid.com.ua

Історія з пілотом Аерофлоту, підозрюваним у стані підпитки «за кермом» міжнародного рейсу 28 грудня 2008р., набула нового розголосу після оприлюднення на днях висновків розслідування причин авіакатастрофи літака компанії «Аерофлот-Норд» у Пермі у вересні минулого року. У крові пілота літака, який забрав життя 88 людей, було знайдено алкоголь. Пов’язавши ці два інциденти, міжнародні ЗМІ почали майоріти заголовками на кшталт: “Чи знайдеться хоч один тверезий пілот у літаках “Аерофлоту”?

Хрестоматійна істина, що імідж країни починається з її авіаліній, зіграла злий жарт з нашою північною сусідкою.

І вже не так важливо, «а был ли мальчик», адже завдячуючи провальній комунікації перевізника та ефекту громадянської журналістики «осад лишився», а довіра до національних авіаліній Росії суттєво підірвана.

Пасажири рейсу Москва - Нью-Йорк 28 грудня 2008 р. перед вильотом стривожились, коли пілот після кілька невдалих спроб так і не зміг виголосити своє привітання пасажирам Боїнгу-737. Подальший перебіг подій яскраво описаний очевидцями, серед яких – популярна персона та телеведуча Ксенія Собчак, яка, на превеликий жаль для перевізника, була серед пасажирів. Тоді інцидент закінчився заміною екіпажу та напів-замовчаним скандалом, погаслому на фоні новорічних свят та газової війни. Але з 10 лютого цього року, коли Міждержавний авіаційний комітет оприлюднив невтішні результати експертизи причин авіакатастрофи у Пермі, піднялася нова інформаційна хвиля.

Навряд чи хтось в Росії не знає, як виглядає людина в стані алкогольного сп’яніння… Спочатку він дивився на нас, як на божевільних, а потім сказав: “Я тут тихенько посиджу в куточку. В нас є ще три інших пілоти. Я навіть не торкатимусь панелі управління, я обіцяю”.

 

Насправді, вражає на стільки поведінка пілота, скільки компанії. Далі - спеціально для піарників та менеджерів клієнт-сервісу:

• У відповідь на занепокоєння пасажирів їм було запропоновано “або припинити чинити безлад, або залишити літак”. Схожою була реакція також з головного офісу Аерофлоту на дзвінок стурбованого пасажира.
• Поки в очікуванні нового екіпажу більше 100 пасажирів підписали заяву про те, що на їхню думку пілот був в стані алкогольного сп’яніння, представник Аерофлоту їх запевняв, що “не така вже й велика проблема, якщо пілот п’яний”.
• Одразу після інциденту з’явилася офіційна заява перевізника , що тест не виявив ознак інтоксикації, а через три тижні (!) пролунала офіційна версія, що причиною міг стати мікроінсульт.
• На офіційному сайті Аерофлоту нема згадок про інцидент, як і, здається, інформації про будь-які “неприємності” (принаймні, ми не знайшли, якщо ми помиляємось - висилайте).
• Не може не тішити “командний дух” керівництва перевізника та його прес-служби : “Использовалась устаревшая и некачественная «хрипушка» начальника пресс-службы, полученная непосредственно после события. Единственный вывод, к которому мог придти зритель по итогам этого сюжета, - пилот А. Чеплевский был пьян.” (З відкритого листа Аерофлоту до Першого каналу РФ 16.02.2009).

На думку авторитетного блогу The Economist Gulliver:

Немає сумнівів, що другі пілоти насправді могли безпечно керувати літаком. Але, якщо пан Чєплєвскій був насправді п’яним, він не мав навіть з’являтися біля кабіни пілота. Якщо ж ми погодимося з версією Аерофлоту і припустимо, що причиною інциденту було нездужання, відсторонення пілоту від управління літаком не потребувало б бунту пасажирів. Поведінка пілота була однозначно дивною, і перевізник мав би зреагувати більш відповідально.

Пасажири передноворічного рейсу стверджують, що пілот півгодини відмовлявся вийти з кабіни на їхнє прохання, а потім з’явився з червоними обличчям та очима, ледь тримаючись на ногах. Одна з пасажирок пригадує:

До речі, пошук “Aeroflot, alcohol” видає і багато інших цікавих і, на щастя, менш трагічних історій . Тоді, у далекому 2004 р., журналіст The Guardian писав про трьох нетверезих пілотів рейсу Москва - Нижнєвартівськ, які побили одного з пасажирів:

…Цим актом миттєвого безрассудства їм вдалося відновити у світовій свідомості 3 негативних стереотипи про Росію, яким в іншому випадку загрожувало б вимирання. Це стереотипи, що російський сервіс жахливо грубий; російські авіалінії - жахливо небезпечні; а самі росіяни завжди жагливо п’яні. Я кажу “вимирання”, бо знедавна в Росії продавці та офіціанти почали посміхатися клієнтам, пиво почало заміняти горілку як напій за умовчанням, а звичайний рейс Аерофлоту Лондон-Москва не дуже б відрізнявся від звичайного рейсу British Airways… Але обличчя внутрішніх авіаліній лишається грубим та непривітним.

…Коли я почав втрачати віру у пост-радянську авіацію? Чи через ті аж занадто лисі шини літаку з Москви до Воркути? Чи через рейс Ростов-Тбілісі, коли ЯК був настільки перевантажений, що пасажирам доводилось стояти в проході, а переді мною купчилися нагромаджені до стелі лотки свіжих яєць - так, що, якби ми розбилися, рятівники б знайшли мене наче начинку в гігантському омлеті? Чи тоді, коли на розгоні в Махачкалі літак зупинився через те, що один з двигунів не завівся, після чого вийшов чоловік його чинити з викруткою і ми летіли до Москви із запахом горілого в салоні?…

Резюме: звісно, безпечного перельоту та м’якої посадки недостатньо, щоб створити позитивний імідж країни, але їх відсутність…